ГОРДІСТЬ ОЛЕКСАНДРІЇ – ПАВЛО ЛОВЕЦЬКИЙ (ЛЕВИЦЬКИЙ)

110 років від дня народження Ловецького (справжнє прізвище Левицький) Павла Феодосійовича (1.02.1911-29.10.1975), українського письменника.

Народився в с. Куцеволівка Олександрійського повіту Херсонської губернії ( зараз Світловодського району Кіровоградської області). У 1931 закінчив ветеринарно-зоотехнічний інститут у Ново-Черкаську, у 1940 − біологічний факультет Ростовського університету. Учасник Другої світової війни.

Тривалий час працював ветеринарним лікарем на Далекому Сході та Кавказі, а згодом – дільничим ветлікарем на залізничній станції Мелітополь. Був оригінальним, самобутнім оповідачем-мандрівником, об`їздив майже всю країну.

Письменник-природолюб. Один з перших ще у 60-ті роки минулого століття писав про розлад між людиною та природою, порушував важливі питання екологічного характеру.

З мисливськими та природничими оповіданнями і нарисами виступав у пресі з 30-х років, а перша книжка «На власні очі: Записки мисливця-натураліста вийшла» з друку 1962.

Протягом багатьох років керував Мелітопольським літературним об`єднанням, був почесним членом Географічного товариства СРСР. Член Спілки письменників СРСР (1966). Одна з вулиць міста Мелітополя та місцеве літературне об`єднання носять його ім`я.

Автор книг: «Билиці з дивосвіту: Записки мисливця-натураліста» (1964, 1971, 1981), «Гомін Зеленого Клину: Повість» (1968), «Гори кличуть у гості» (1972), «Крізь марево степів: Записки природолюба» (1972, 1975), «Перші стежки-доріжки: Записки мисливця-натураліста» (1962) та ін.