Кандидат медичних наук, лікар-хірург, викладач Олександрійського медичного училища. Народилася 28 жовтня 1910 р. (старий стиль) в родині Ахтирського міщанина Бузаньова Феодосія Васильовича та Степаниди Андріївни. Після закінчення Олександрійської школи Неоніла Бузаньова вступає до Уманської медичної школи, яку закінчує на відміно. У 1932 році, не зважаючи на великий конкурс, вона з першого разу вступає до Дніпропетровського медичного інституту. У 1939 році Неоніла Бузаньова – асистент кафедри хірургії при Дніпропетровському медичному інституті. Диплом з відзнакою за № 531636 про закінчення у 1937 році повного курсу по спеціальності «лікарська справа» Дніпропетровського медичного інституту Бузаньова Неоніла Феодосіївна одержала у 1941 році. У 1947-1949 роках Неоніла Феодосіївна Бузаньова лікар-ординатор у Кіровоградському обласному госпіталі. У 1950…

Народився 14 вересня 1871 року в сім’ї міського голови Чернігова. Закінчив у 1889 році класичну гімназію і вступив до імператорської воєнно-медичної академії, яку закінчив 1894 року. Деякий час працював земським лікарем у Саратовській губернії, Полтавському земстві. У 1895 році в м. Олександрія надруковано його дослідження «Земская медицина и заболеваемость населения Александрийского уезда Херсонской губернии».  До 1896 року був санітарним лікарем Олександрійського повіту. З 1896 року, після від’їзду до воронежа М. І. Тезякова – санітарний лікар Єлисаветградського повіту. Автор багатьох праць в «Сборнике Херсонского земства»: «Земско-медицинские вопросы в собрании Александрийского уездного земства» (1897), «Волостная и сельская медицина в Елисаветградском уездном земском собрании» (1897) та інші. Один із засновників Єлисаветградської громадської бібліотеки…

Народився Ілля Данилович Діброва 9 серпня 1891 року в селі Захарівці Світловодського району Кіровоградської області. Працювати почав з 15 років на рудниках Кривого Рогу, за революційну діяльність був засуджений на каторжні роботи. У 1918 році організував партизанський загін, що діяв в районі Знам’янки. У роки Другої світової війни (в січні 1943 року) десантувався на чолі групи, з якої виріс партизанський загін, а згодом з’єднання ім. К.Є. Ворошилова. Партизани брали активну участь у визволенні Кіровоградщини. З вересня 1944 року Діброву І.Д. було призначено комісаром партизанської бригади, що була організована на базі двох словацьких загонів. 14 жовтня 1944 року Ілля Діброва загинув у бою на території Чехословаччини. Був похований у лісі Шпаньє.…

Сергій Ярий (справжнє прізвище Булка) народився 25 липня 1961 року в місті Олександрії. У 1991 році закінчив Київський інститут театрального мистецтва ім. І. К. Карпенка – Карого. З 1993 по 1999 роки – артист Київського Молодого театру ім. Леся Курбаса. Лауреат Першого міжнародного конкурсу читців ім. Яхонтова в Ленінграді (1991) з призом глядацьких симпатій. Від 1999 року Сергій Сергійович працює в Одеському академічному українському музично-драматичному театрі ім. Василя Василька. Сергій Ярий – неперевершений Афанасій Іванович Пречистенський у музичній комедії «Сорочинський ярмарок»; Шаляпін – у виставі «Ну… дуже маленькі комедії»; дивний Піп в «Українському Декамероні»; Селіх-Ага – в «Запорожці за Дунаєм» та багато інших ролей в музичних комедіях і казках, драмах…

Лев Білоцерківський – театральний діяч, суфлер і актор. Народився 25 липня 1986 року в м. Олександрії. В юності став членом групи шанувальників мистецтва в рідному місті. Починав творчу роботу 1917 року в трупі Гната Юри «Сурма» в Олександрії. Восени 1920 року вступив до театру ім. Івана Франка і працював там до виходу на пенсію. Лев Григорович вважається одним з фундаторів Національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка. Обіймав у театрі посаду суфлера, як актор виконував поодинокі ролі (Титар в інсценізації поеми Тараса Шевченка «Гайдамаки», Слуга маркіза у п’єсі Карло Гольдоні «Мірондоліна», Старий залізничник у п’єсі Олександра Корнійчука «Банкір», Растаковський у комедії Миколи Гоголя «Ревізор» та ін. Лев Білоцерківський заснував музейну…

Заслужений діяч мистецтв України, лауреат Національної премії України ім. Тараса Шевченка. Понад сорок років Іван Литовченко віддав мистецтву, і його творчий шлях багато в чому характерний для історії становлення монументально-декоративної творчості в Україні. Народився Іван Семенович 8 липня 1921 року у с. Бугруватому Охтирського району Сумської області. Учасник Другої світової війни. Закінчив Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва. Працював у жанрі декоративного (художнього ткацтва) та монументально-декоративного мистецтва. Іван Литовченко очолював творчу групу, яка працювала над оздобленням Палацу урочистих подій в Олександрії. Про цю роботу розповідав сам художник в листі, якого писав відомому в місті краєзнавцю Анатолію Кохану. До авторського колективу по оздобленню Палацу урочистих подій ввійшли: Іван Литовченко та його…

Батура Олександр Васильович – економіст. Народився 19 червня 1946 року в м. Олександрії. У 1969 році закінчив Дніпропетровський сільськогосподарський інститут. З 1987 року – завідувач кафедри гуманітарних та соціально-економічних дисциплін Дніпропетровської медичної академії. Доктор економічних наук, професор, засновник економічної школи «Роль розподільчих відносин у становленні ринкової економіки України». За його редакцією вийшов збірник наукових праць «Природа людини й діалектика соціально-економічних відносин». Автор монографій: «Формирование фонда жизненных средств», «Экология и уровень жизни человека», «Іноземні інвестиції в системі становлення ринкової економіки України» та інші. Джерело: Босько В. М. Історичний календар Кіровоградщини на 2016 рік: Люди. Події. Факти/ В. М. Босько. – Кіровоград: Центрально-Українське видавництво, 2016. – С.128. За більш детальною інформацією звертайтеся в…

Народився 17 травня 1956 році в родині моряка у Севастополі. У 1957 році сім’я Лавренко переїжджає до м. Олександрії Кіровоградської обл. У 1982 році закінчив Кіровоградський інститут сільськогосподарського машинобудування. З 1984 до 1999 роки – директор Олександрійського механічного заводу (з 1989 року – «Олександрійський завод поліграфічної техніки», потім в.о. голови ВАТ «Поліграфтехніка»). З 1999 по 2003 роки – перший заступник голови Кіровоградської облдержадміністрації. Багато зробив Микола Лавренко для розвитку футболу в регіоні: президент ФК «Поліграфтехніка», який виступав у вищій лізі українського футболу; в Олександрії збудований сучасний стадіон. У 2003 році закінчив Дніпропетровський регіональний інститут державного управління Української академії державного управління при Президентові України за фахом «Державне управління». 2003-2005 роки –…

Ветеран Другої світової війни, визволитель міста Олександрії, Почесний громадянин міста Олександрії. Народилася Лідія Марківна 15 травня 1926 року в м. Олександрії Кіровоградської області. Бойовий шлях Томіліна Л.М. пройшла з боями в період війни від Бєлгорода до Чехословаччини, у складі 214-ої стрілецької дивізії, санінструктором. Учасниця визволення Кіровоградщини: Куцеволівки, Дівочого поля, Недогарок, Косівки, Знам’янки, Кіровограда та рідної Олександрії. Після закінчення війни сім’я Томіліних Лідії Марківни та Бориса Семеновича, теж визволителя міста та Почесного громадянина міста Олександрії, на жаль відійшов у вічність у 1995 році, певний час проживала на західній Україні. У 1956 році сім’я переїхала на постійне місце проживання в місто Олександрію, більше 30 років Лідія Марківна працювала у дитячому садку №16,…

Федір Миколайович Мержанов народився народився 4 травня (21 квітня за старим стилем) 1891 року в родині службовця, секретаря Земської управи, Особистого Почесного громадянина Олександрії, Миколи Олександровича Мержанова та Єфосинії Семенівни. Родина Мержанових була досить заможна, їх будинок стояв по вулиці Поштовій (зараз Першотравнева) і був відомим своїм садом із безліччю декоративних і фруктових дерев і квітів. У сім’ї росло п’ятеро дітей, наймолодшим із яких був Федір Миколайович. Після закінчення Олександрійської чоловічої гімназії навчався на юридичному факультеті в Імператорському Санкт-Петербурзькому Університеті. У 1915 році Федір Мержанов переїхав в Акерман (Бєлгород-Дністровський) до старшого брата Василя Миколайовича Мержанова. Як свідчать документи з власного архіву Мержанових, у 1915-1916 роках Федір Миколайович був агентом по…